ЗНО-2021

Основная сессия ВНО-2021 будет проходить по следующему графику: • по химии – 21 мая; • по испанскому, немецкому, французскому языкам – 24 мая; • по английскому языку – 25 мая; • по математике – 28 мая; • по украинскому языку, украинскому языку и литературе – 1 июня; • по истории Украины – 4 июня; • по физике – 7 июня; • по биологии – 10 июня; • по географии – 15 июня.

Семінар ХЗОШ № 135

Тема: Практичний семінар для вчителів фізики "Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних технологій"" Время: 1 окт 2020 03:30 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/78918245653?pwd=dlVYQ2lDVjZIQmV2Q0Uwc1JaeE9oQT09 Идентификатор конференции: 789 1824 5653 Код доступа: 9iD42P

Дуже важлива інформація про районні та міські турніри

На міський турнір юних винахідників та раціоналізаторів 31 жовтня (ХНУМГ ім О.М.Бекетова) запрошуються ЗЗСО №№ 47, 89, 116, збірна команда 45-150. Всі команди - переможці Всеукраїнського турніру юних винахідників та раціоналізаторів 2019/2020 навчального року. На міський урнір юних фізиків 24 жовтня (ФМЛ № 27)запрошуються команди ЗЗСО №№ 45 та 89 - переможці Всеукраїнського турніру юних фізиків 2019/2020 навчального року Бажаємо командам успіху!

Про поточну інформацію

Шановні колеги! Було запитання про те, де брати поточну інформацію. Вся інформація на нашому блозі. Якщо треба щось вирішити індивідуально, телефонуйте керівнику РМО!

Районні турнири

Шановні колеги! У зв`язку карантином районні турніри будуть проходити в скороченому вигляді. В період з 12 по 16 жовтня пройде турнір юних фізиків, а з з 19 по 23 жовтня - турнір юних винахідників і раціоналізаторів. Граємо тільки фінали. На турнір юних винахідників та раціоналізаторів запрошуються ЗЗСО №№ 47, 89, 116, збірна команда 45-150. Всі команди - переможці Всеукраїнського турніру юних винахідників та раціоналізаторів 2019/2020 навчального року. На турнір юних фізиків запрошуються команди ЗЗСО №№ 45 та 89 - переможці Всеукраїнського турніру юних фізиків 2019/2020 навчального року Коли минеться карантин, все буде добре! про олімпіади ще нічого не відомо

Практичний семінар ХЗОШ № 135 24 вересня

Практичний семінар «Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних технологій» ШПЗ 24 Вересеня 2020 Несен Л.В., КЗ «ХЗОШ № 135 ім.К.Ф.Ольшанського» 15.30. Чекайте посилання но конференцію!

Європейський день учителя

Європейська освітня мережа з термоядерного синтезу FuseNet організовує перший Європейський день учителя − спеціальний дистанційний захід, присвячений термоядерному синтезу, для вчителів фізики та природничих наук з усієї Європи. The European Fusion Teacher Day пропонує педагогам сучасні освітні матеріали для занять у класі, залаштунковий погляд на міжнародні термоядерні експерименти (GOLEM, JET, ITER) та спілкування в реальному часі з викладачами з усієї Європи. Програма передбачає відеозустрічі у двох частинах: 1) місцева (українською мовою), де українські експерти розкажуть про термоядерний синтез і наукову діяльність в Україні, а також ознайомлять з новітніми навчальними матеріалами та ідеями для класних занять; 2) центральна (англійською мовою) − прямий зв'язок із різними термоядерними установами по всій Європі, у тому числі з найбільшим міжнародним науковим проектом за весь час − експериментальним термоядерним реактором ITER у Кадараші, Франція. Дата та час проведення - 2 жовтня 2020 року, 15:00 - 17:30 за київським часом. Кінцевий термін реєстрації - 20 вересня 2020 року. Участь у заході безкоштовна. Для отримання додаткової інформації та реєстрації: https://indico.fusenet.eu/e/teacher-day-2020. Форма реєстрації українською мовою: https://forms.gle/p4XnUismpvxYM45Z6.

Лабораторні роботи в ХНУМГ ім. О.М.Бекетова

Інформуємо учасників освітнього процесу про продовження реалізації проекту «Шкільний урок в університеті» Харківський національним університетом міського господарства імені О.М.Бекетова. Планується проведення офлайн досадно-лабораторних занять з фізики та хімії у навчальних приміщеннях університету. Для бажаючих взяти участь керівництво закладу гарантує дотримання відповідних санітарно-епідеміологічних норм. Графік занять розміщено на головному сайті університету, закладка «Шкільний урок в університеті». За додатковою інформацією звертатися безпосередньо до організаторів за телефонами 050-401-28-61 (Дульфан Анна Яківна) та 707-32-63.

Завдання районних турнірів юних фізиків та юних винахідників та раціоналізаторів

Повідомляємо, що на районний турнір юних фізиків виносяться завдання №№ 1, 4, 5, 6, 9, 12, 13 (в нумерації Всеукраїнського та міського турнірів), а на районний турнір юних винахідників та раціоналізаторів – завдання №№ 3, 4, 7, 11, 14, 15, 16 (в нумерації Всеукраїнського та міського турнірів). Проведення районних турнірів планується з 1 по 16 жовтня. Про точний час проведення заходів заклади освіти будуть попереджені заздалегідь.

Заходи РМО у вересні

Для молодих вчителів та плановий семінар, який перенесений з минулого навчального року ШМУ. Семінар «Календарно-тематичне планування з фізики та астрономії» ХЗОШ № 154 09.09.2020 15.30 Хоменко Т.В. ШПЗ. Практичний семінар. «Формування ключових компетентностей учнів на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних технологій» ХЗОШ № 135 24.09.2020 15.30 Несен Л.В.

Задачі міського ТЮВІР

Задачі ХІV міського турніру юних винахідників і раціоналізаторів 1.* «Пилова атака». Під час руху по ґрунтовій дорозі колеса автомобіля піднімають в повітря подрібнені частинки ґрунту, який у вигляді пилу щільно покриває транспортний засіб. Пил проникає навіть крізь найменші щілини до багажника та салону автомобіля, причому ущільнювачі з найсучасніших матеріалів виявляються нездатними вирішити проблему повною мірою. Запропонуйте пристрій або ж спосіб запобігання описаному негативному явищу. 3. «Ключі в замку». Після замикання або і відмикання дверей, люди досить часто залишають ключі у щілині замка, що може привести до негативних наслідків. Запропонуйте пристрій, який би повідомляв господаря приміщення про те, що він залишив ключ у щілини замка. 4. «Незамкнені двері». Трапляються випадки, коли, виходячи з дому, людина забуває замкнути вхідні двері. Запропонуйте пристрій або ж спосіб, які б забезпечували сповіщення людини про те, що двері залишилися незамкненими. 6. «Безпечний велосипедист». Учасникам дорожнього руху відомо наскільки небезпечним (з багатьох причин) транспортним засобом є звичайний велосипед. Однією з критичних причин небезпеки є погана видимість велосипедиста на дорозі у темну пору доби, особливо за умови відсутності на одязі велосипедиста світловідбиваючих елементів або при засліпленні водія світлом фар зустрічних автомобілів. Запропонуйте пристрій, який би заздалегідь повідомляв водія про те, що попереду його транспортного засобу рухається велосипедист. 7. «Заміна електроламп». Заміна електроламп, які знаходяться високо під стелею, операція нескладна, але вимагає використанняї розкладної драбини, столу, стільця тощо, що пов’язане з певними незручностями. Запропонуйте простий та безпечний пристрій, який би дозволяв замінювати цокольні електролампи стоячи безпосередньо на підлозі. 9. «Соціальна дистанція». В умовах карантину рекомендується дотримуватись, так званої, соціальної дистанції (люди не повинні наближатись один до одного ближче ніж на визначену для певних умов відстань). Проте «на око» відслідковувати таку відстань вдається не завжди, та й рекомендована відстань, може змінюватись. Запропонуйте пристрій, який би попереджав людину про те, що вона зближується з іншою людиною на відстань, яка є мінімально допустимою за відповідними рекомендаціями. 10. «Колесо велосипеда». Майже всім велосипедистам відомі прикрощі, що виникають під час пробивання камери одного з коліс їх улюбленого транспортного засобу. Утворений гострим предметом отвір іноді виявляється таким великим, що періодичні підкачування камери насосом бажаних результатів не дають. Запропонуйте конструкцію, спосіб або пристрій за допомогою яких велосипедист, не замінюючи і не ремонтуючи камеру, отримав би змогу продовжити рух. 11. «Гасіння поривів вітру». Наявність лісів та водойм завжди було запорукою стабільності клімату та уникнення природних катаклізмів. Проте примусове осушення боліт і недбале ставлення до лісу стали суттєвим фактором зміни клімату та виникнення досить частих природніх катаклізмах: – тривалих посух, повеней, буревіїв тощо. Рух повітряних мас з великою швидкістю, те, що ми називаємо бурею, призводить до пошкодження будівель, знищення рослин та завдає інших збитків. Запропонуйте оригінальний пристрій або ж спосіб гасіння швидких і потужних поривів вітру, принаймні, на порівняно невеликих площах поверхні Землі, наприклад, на присадибній або лісовій ділянці або ж у полі. 12. «Зменшення збитків при пожежогасінні». При гасінні пожеж на верхніх поверхах висотних будинків вода заливає нижні поверхи, наносячи значні збитки, розмір яких іноді спів ставний зі збитками від невеликої пожежі. Запропонуйте вдосконалену систему гасіння пожеж, що дозволяла б подолати вогонь у приміщенні без значного пошкодження майна і обстановки приміщень, розташованих нижче. 14. «Стабілізатор підвісного мосту». Під час руху по невеличкому підвісному мосту виникають коливання, які створюють серйозні перешкоди для подальшого руху пішохода. Запропонуйте конструкцію такого мосту (або ж додатковий до нього пристрій), що дозволяла б утримувати коливання у допустимих межах. Дана задача пропонувалась учасникам попереднього турніру, проте достатньо цікавих розв’язань запропоновано не було. Зокрема не були розглянуті варіанти, коли міст міг бути перекинутий через бурхливу річку або те, що погода може бути дуже вітряною. Отож, запропонуйте розв’язання, у яких би враховувались перераховані вище умови. 15. «Тепле ліжко». Піч час сну людина почуває себе комфортно тоді, коли в кімнаті чисте повітря, нормальна вологість, прийнятна температура повітря та не холодне ліжко. Запропонуйте економний, безпечний спосіб облаштування ліжка зі штучним підігрівом, що дозволяв би людині комфортно спати навіть у прохолодній кімнаті. 16. «Камінний» годинник». Не зважаючи на те, що протягом останніх десятиріч з’явились різноманітні електронні годинники, традиційні механічні, так звані «камінні» годинники, з досить довгими маятниками залишаються важливими предметами облаштування інтер’єрів житлових та службових приміщень. Людей приваблюють неспішні коливання довгих маятників та справжній, а не синтезований, звук бою. Проте маятники таких годинників мають один недолік – їх довжина змінюється залежно від температури, що впливає на точність ходу годинників. Як відомо, при видовженні «робочої» частини маятника хід годинника сповільнюється, при її вкороченні пришвидшується. Для коригування ходу існують відповідні механізми відновлення довжини «робочої» частини маятника. Зазвичай таке регулювання здійснюється вручну і «на око». Запропонуйте конструкцію маятника, яка б дозволяла залишати сталою його «робочу» частину без періодичного втручання людини. У дещо іншому формулюванні дана задача пропонувалась учасникам ХІ-го турніру, проте достатньо цікавого розв’язання запропоновано не було. * Збережена нумерація за списком задач ХХІІІ Всеукраїнського турніру юних юних винахідників і раціоналізаторів

Задачі міського ТЮФ

Задачі XXIХ Харківського міського турніру юних фізиків (2020/2021 навчальний рік) 1.* Скажи мені – Архімед чи ні? Заповніть скляну банку наполовину піском і помістіть в неї будь-яке тіло (камінь, брусок, кульку тощо). Закривши банку, поставте її на вібруючу підставку. Вивчіть явище і опишіть, як і від чого залежить «занурення» або «спливання» тіла. 3. Фонтан ліліпутів. Якщо зробити невеликий фонтан з тонким соплом і трохи відхилити його від вертикального положення, можна спостерігати цікаве явище: у верхній точці утворюється крапля, яка зростає та спускається вниз, захоплюючи цівку фонтану, після чого все повторюється. Дослідіть це явище. 4. Погляд з іншого боку. Є вікно, завішене тюлем. Чи буде видимість краще ззовні або зсередини залежно від освітлення? Вивчіть оптичну проникність тюлю. 5. Рафінована спрага. Є башточка з цукру-рафінаду, що стоїть в калюжі чаю. Який об’єм чаю може "випити" ця башточка залежно від параметрів системи? 6. Гаряче-холодно. Виготовте газовий диференціальний термометр з двох шприців і хлорвінілової прозорої трубки. Вивчіть, від чого залежить його чутливість та інерційність (час запізнювання показів). Продемонструйте його роботу. 7. Зламана призма. Беремо призму, пускаємо промінь світла і отримуємо промінь на виході. Ставимо призму на серветку, просочену рідиною, і промінь зникає. Дослідіть явище та визначте, яку інформацію щодо властивостей речовин та системи можна отримати. 9. Привид у вікні. Іноді предмети здаються роздвоєними, якщо дивитися на них через вікно з подвійним склом. Таке роздвоєння може бути небезпечним – наприклад, при спостереженні літака з вікна диспетчерської. Від чого і як залежить видима відстань між предметом і його «примарою»? Дослідіть і опишіть явище. 12. Чай рушив! Під час зупинки поїзда на столик (не в заглиблення!) поставили склянку. Столик злегка похилий. Доки поїзд стояв, склянка перебувала у спокої. Поїзд рушив – і через деякий час склянка почала сповзати. Вивчіть і опишіть явище. 13. Що в лоб, що по лобі. Розрахуйте теоретично і дослідіть експериментально лобове зіткнення двох неодимових магнітних куль на гладкому горизонтальному столі. З якої найбільшої відстані кулі зближуються без поштовху? Від чого і як залежить ця відстань? Від чого і як залежить число зіткнень? Зробіть чисельні оцінки. Які цікаві ефекти Вам вдалося помітити? 14. Не в своїй стихії. «Летимо ми під вітрилом з рибами летючими…» (В. Крапівін). Опишіть з фізичної точки зору «двигун», що забезпечує політ летючих риб. Вивчіть, від чого і як залежать основні кінематичні характеристики руху риб. Чим зумовлені максимальні значення цих характеристик? 16. Пісковий годинник. Добре просушений і очищений пісок через вузький отвір скляної (наприклад, кварцової) трубки висипається в кювету. Спостерігається широкий конус з піску, що висипається. Вивчіть, від чого і як залежить кут «розвороту» конуса з піску, що висипається. 17. Слід на воді. «Ученые немало лет Гадают за закрытой дверью, Как обнаружить этот след, Чтоб лодку выследить, как зверя. Среди безбрежной синевы Их ожидают неудачи, Поскольку нет следа, увы. И нет решения задачи.» (Олександр Городницький) Те, що у воді не залишається сліду, – неправда! Запропонуйте метод, за допомогою якого можна вимірювати час існування сліду, який залишається у відкритій водоймі (наприклад, від весла байдарки). * Збережена нумерація за списком задач XXVІІІ Всеукраїнського турніру юних фізиків

Концепція розвитку STEM-освіти

СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 960-р КОНЦЕПЦІЯ розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) Проблеми, які потребують розв’язання Стратегію сталого розвитку України в умовах глобалізації спрямовано на досягнення європейських стандартів життя та забезпечення конкурентоспроможності нашої держави шляхом ефективної взаємодії економіки, науки, освіти, здійснення заходів щодо розвитку людського капіталу, залучення інновацій у всіх сферах діяльності суспільства. Важливими факторами розвитку економіки є наукоємні та високотехнологічні галузі. Фахівці цих галузей роблять вагомий внесок у виробництво внутрішнього валового продукту і саме їх дефіцит особливо відчутний в Україні і в усьому світі. Основною причиною такого дефіциту є втрата популярності науково-технічних, інженерних професій і, як наслідок, зниження рівня заінтересованості у вивченні предметів природничої, технологічної, математичної освітніх галузей у здобувачів освіти, про що свідчить, зокрема, негативна динаміка кількості випускників закладів загальної середньої освіти, які проходять зовнішнє незалежне оцінювання з математики, фізики, хімії та біології. Розвиток національної економіки, зокрема виробництво “цифрових” продуктів, ставить перед сферою освіти завдання щодо генерування нових ідей і знань, створення нових технологій, розв’язання проблем, що можливо досягнути шляхом впровадження проблемного навчання, створення на заняттях проблемних ситуацій для самостійного здобуття необхідних знань у процесі їх вирішення. З огляду на зазначене перед сферою освіти постає завдання розвитку і виховання всебічно розвиненої, освіченої, інноваційної особистості згідно з Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22). Природничо-математична освіта (STEM-освіта) повинна стати одним з пріоритетів розвитку сфери освіти, складовою частиною державної політики з підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та розвитку людського капіталу, одним з основних факторів інноваційної діяльності у сфері освіти, що відповідає запитам економіки та потребам суспільства. Існує три основних політичних підходи до сприяння розвитку наукоємних та високотехнологічних галузей, спрямовані на заохочення дітей та молоді до проведення досліджень та оволодіння науково-технічними, інженерними професіями, а саме: розроблення ефективних і привабливих методів впровадження навчальних програм з навчальними методиками природничо-математичної освіти (STEM-освіти); удосконалення підготовки педагогічних працівників та забезпечення їх професійного розвитку і стимулювання; стимулювання здобувачів освіти до обрання науково-технічної діяльності, що передбачає здійснення заходів, які дають змогу розв’язати проблеми соціального сприйняття науки і науково-технічних, інженерних професій, а також професійної орієнтації, спрямованої на розвиток партнерства між закладами освіти і роботодавцями. У природничо-математичній освіті (STEM-освіті) наявні проблеми, які є наслідком загальних проблем у сфері загальної середньої освіти, зокрема: зниження рівня викладання природничо-математичних предметів, недосконалість змісту освіти, невідповідність змісту природничо-математичних предметів вимогам сьогодення, розбалансованість обсягу і змісту навчальних програм; низький рівень заробітної плати та соціальна незахищеність педагогічних працівників; викладання природничо-математичних предметів вчителями іншого фаху; відсутність відповідних умов у окремих закладах освіти для забезпечення допрофільної підготовки та профільного навчання природничо-математичних предметів; недосконала мережа закладів освіти, що не забезпечує належних умов для навчання і розвитку здобувачів освіти, схильних до вивчення природничо-математичних предметів; низька якість окремих підручників з природничо-математичних предметів; застаріле матеріально-технічне забезпечення навчальних кабінетів природничо-математичних предметів; недоступність якісної природничо-математичної освіти (STEM-освіти) для різних категорій здобувачів освіти, у тому числі тих, що проживають у сільській місцевості, осіб з інвалідністю. Розроблення цієї Концепції є важливим кроком до модернізації освіти для задоволення запитів суспільства на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей. Ця Концепція базується на Резолюції, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН від 25 вересня 2015 р., “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку на період до 2030 року”, Звіті Європейського Парламенту “Заохочення досліджень STEM для ринку праці” (березень 2015 р.), Інчхонській декларації “Освіта 2030” Всесвітнього освітнього форуму під егідою ЮНЕСКО (19—22 травня 2015 р.), яка визнає STEM-освіту як ключову стратегію досягнення цілей сталого розвитку, програмному документі Міжнародного бюро з питань освіти ЮНЕСКО “Дослідження STEM-компетентностей для ХХІ століття” (лютий 2019 року). Нормативно-правовими підставами для впровадження і розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні є: Закони України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійну (професійно-технічну) освіту”, “Про фахову передвищу освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про інноваційну діяльність”, “Про культуру”; Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 22); Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 16, ст. 560). Ця Концепція містить основні терміни, мету, завдання та пріоритети розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні, її основні принципи та форми, напрями, етапи та умови реалізації. У цій Концепції терміни вживаються у такому значенні: природничо-математична освіта (STEM-освіта) — цілісна система природничої і математичної освітніх галузей, метою якої є розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань для розв’язання практичних проблем для подальшого використання цих знань і вмінь у професійній діяльності; STEM-лабораторія — навчальний кабінет або приміщення закладу освіти, оснащене сучасними засобами навчання та обладнанням для залучення здобувачів освіти до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, конструкторської, винахідницької та пошукової діяльності відповідно до стандартів освіти, освітніх та навчальних програм з використанням проектних технологій в освітньому процесі; STEM-центр — структурний підрозділ закладу освіти, утворений з метою забезпечення природничо-математичної освіти (STEM-освіти), організації та взаємодії заінтересованих осіб. Мета і строки реалізації Концепції Основною метою цієї Концепції є сприяння розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) як основи конкурентоспроможності та економічного зростання нашої держави, формування новітніх компетентностей громадян, підготовки фахівців нової генерації, здатних до засвоєння знань і розроблення та використання новітніх технологій. Ця Концепція спрямована на модернізацію природничо-математичної освіти (STEM-освіти), широкомасштабне її впровадження на всіх складниках та рівнях освіти; встановлення партнерства з роботодавцями та науковими установами для залучення їх до розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти). Метою розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є комплексне поширення інноваційних методик викладання та об’єднання зусиль учасників освітнього процесу і соціальних партнерів у формуванні необхідних компетентностей здобувачів освіти, які дадуть можливість запропонувати розв’язання проблем суспільства, поєднавши природничі науки, технології, інженерію та математику. Реалізація цієї Концепції передбачена на період до 2027 року. Основними завданнями природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є: формування навичок розв’язання складних (комплексних) практичних проблем, критичного мислення, креативних якостей та когнітивної гнучкості, організаційних та комунікаційних здібностей, вміння оцінювати проблеми та приймати рішення, готовності до свідомого вибору та оволодіння майбутньою професією, фінансової грамотності, цілісного наукового світогляду, ціннісних орієнтирів, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей і математичної та природничої грамотності; всебічний розвиток особистості шляхом виявлення її нахилів і здібностей; оволодіння засобами пізнавальної та практичної діяльності; виховання особистості, яка прагне до здобуття освіти упродовж життя, формування вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Шляхи і способи розв’язання проблем Навчальні методики та навчальні програми природничо-математичної освіти (STEM-освіти) спрямовані на задоволення попиту на наукоємну освіту, формування актуальних на ринку праці компетентностей, а саме: когнітивних навичок — пізнавальних здібностей, що забезпечують можливість оброблення інформації, формування уваги, пам’яті, аналітичного, критичного мислення і креативних якостей, здатність до навчання, аналізу, оцінювання, порівняння і планування дій, пошуку ідей, прийняття рішень, аргументації, проведення спостережень, оброблення результатів та підготовки висновків. Ці навички дають змогу оперувати числами для ідентифікації, систематизації, критичної оцінки комплексу проблем та пошуку шляхів їх розв’язання, що є складовою математичного мислення; навичок оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних — навичок пошуку, співставлення, упорядкування та відбору валідних даних для задоволення конкретних потреб; створення, розуміння, інтерпретації, аналізу та екстраполяції емпіричних даних, перевірки їх достовірності, надійності; відображення результатів ефективними способами, прийняття рішень на основі наукових даних; інженерного мислення — виявлення та розв’язання складних проблем на основі аналізу даних, пошук рішень, їх оцінювання та втілення найефективнішого рішення за допомогою технічних засобів; науково-дослідницьких навичок — проведення наукових досліджень, висунення, обґрунтування і перевірка гіпотези, експериментування, аналіз даних та підготовка висновків, що підтверджують, спростовують або модифікують гіпотезу, а також спостереження, вимірювання, прогнозування, використання просторово-часових зв’язків, інтерпретація даних; алгоритмічного мислення та цифрової грамотності — ефективне використання цифрових технологій для комунікації, обробки інформації, інтерпретації та аналізу даних, формулювання проблем та їх розв’язання у вигляді комп’ютерних алгоритмів, які можуть бути автоматично оброблені; складення інструкцій або алгоритмів, що дають змогу виконати певні завдання за допомогою відповідної техніки; креативних якостей та інноваційності — якостей, що сприяють творчості та інноваційності здобувачів освіти, здатності до прийняття креативних функціональних рішень, інноваційності (удосконалення існуючих продуктів, процесів та систем); технологічних навичок — психомоторних навичок, що пов’язані з правильним та безпечним використанням наукового та технічного обладнання, апаратів та речовин, специфічні для певної галузі, прогнозні та відповідають динаміці ринку праці; навичок комунікації — навичок спілкування, ефективної роботи в команді шляхом забезпечення кожному учаснику команди рівного шансу на участь та передачу ідеї з урахуванням спільної відповідальності, встановлення загальних цілей, що дає команді можливість розділити відповідальність за досягнення основних цілей та їх вплив, а також вміння працювати незалежно в команді, бути лідером і виконавцем, розуміти свою роль, знати свої сильні і слабкі сторони, спілкуватися з членами команди чи заінтересованими сторонами ефективними способами. Впровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) здійснюється з урахуванням таких принципів: особистісний підхід, спрямований на врахування вікових, індивідуальних особливостей здобувачів освіти, їх інтересів та здібностей, особливих освітніх потреб; постійне оновлення змісту освіти з урахуванням досягнень науки, розвитку технологій та вимог ринку праці; наступність — формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти; патріотизм і громадянська спрямованість; продуктивна мотивація здобувачів освіти до провадження науково-дослідницької та проектної діяльності, винахідництва; істотна роль математики в інтегративному підході реалізації природничо-математичної освіти (STEM-освіти), послідовне, ґрунтовне, якісне її викладання; спонукання до формування та розвиток “гнучких навичок” у здобувачів освіти (навичок презентації, роботи в групі, комунікації); використання технологій розвивального та проблемного навчання; забезпечення наступності змісту освіти та запровадження курсової (адаптаційної, ознайомчої) підготовки вчителів відповідних спеціальностей; розвиток закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування. Пріоритетними напрямами розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є: розвиток природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей, науково-технічної творчості, підприємництва, формування критичного мислення та етичних норм науково-технічної діяльності у здобувачів освіти; розроблення інноваційних навчальних програм, зокрема для здобувачів спеціалізованої освіти наукового спрямування, та освітніх програм для педагогічних працівників з урахуванням потреб ринку праці; розширення і зміцнення партнерської співпраці між закладами освіти та роботодавцями; популяризація природничо-математичної освіти (STEM-освіти); сприяння забезпеченню гендерної рівності в природничо-математичній освіті (STEM-освіті). Розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) може бути забезпечений на таких рівнях: початковому — дошкільна, позашкільна, початкова освіта. Основне завдання — стимулювання допитливості та підтримка інтересу до навчання і пошуку знань, мотивація до самостійних досліджень, створення простих приладів, конструкцій, науково-технічна творчість; базовому — базова середня, позашкільна освіта. Основне завдання — формування стійкого інтересу до природничо-математичних предметів, оволодіння технологічною грамотністю та навичками розв’язання проблем, залучення до дослідництва, винахідництва, проектної діяльності, що дасть змогу збільшити частку тих, хто прагне обрати науково-технічні, інженерні професії; профільному — профільна середня, позашкільна, професійна (професійно-технічна) освіта. Основне завдання — поглиблене оволодіння системою знань і умінь з природничо-математичної освіти (STEM-освіти), методами наукових досліджень, реалізація інноваційних проектів; вищий/професійний — вища освіта. Основне завдання — становлення фахівців різних науково-технічних, інженерних професій на базі закладів вищої освіти, а також підвищення професійної майстерності педагогічних працівників із впровадження нових методик викладання, відповідних курсів та реалізації інноваційних проектів. Природничо-математична освіта (STEM-освіта) в Україні може реалізуватися через усі види освіти, а саме: формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторях (у тому числі віртуальних), шляхом проведення екскурсій, квестів, турнірів, конкурсів, олімпіад, фестивалів, практикумів, заходів, під час яких спеціалісти в галузі розроблення програмного забезпечення працюють над розв’язанням певної проблеми, створенням нових комп’ютерних програм). З метою активного залучення здобувачів освіти до дослідницько-експериментальної, конструкторської діяльності необхідно впроваджувати нові методи та форми організації освітнього процесу. Для забезпечення належної якості природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в сфері загальної середньої освіти необхідно забезпечити: підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, залучення фахівців високотехнологічних галузей до освітнього процесу; підвищення престижу праці педагогічних працівників; оновлення змісту природничої, математичної та технологічної освітніх галузей (державні стандарти, навчальні програми, підручники, збірники задач, дидактичні матеріали, засоби навчання, електронні освітні ресурси тощо); особистісну орієнтацію освіти, що передбачає рівневу і профільну диференціацію навчання, рівний доступ до якісної освіти, розвиток особистості та високий рівень самореалізації здобувачів освіти; упровадження в освітній процес проектної діяльності, цифрових технологій, проблемного навчання (створення проблемних ситуацій, в яких здобувачі освіти самостійно шукають відповіді на питання); участь здобувачів освіти у відповідних конкурсах, турнірах, олімпіадах, літніх школах; модернізацію навчально-методичної та матеріально-технічної бази профільних навчальних кабінетів та лабораторій закладів освіти, використання в освітньому процесі науково-популярної та наукової літератури, електронних освітніх ресурсів, відповідних іноземних видань, перекладених державною мовою; забезпечення доступності природничо-математичної освіти (STEM-освіти), універсального дизайну. Для забезпечення науково-методичної підтримки природничо-математичної освіти (STEM-освіти) важливе значення має розроблення інтегрованих навчальних програм для всіх типів закладів освіти для викладання спеціальних курсів, факультативів, організації роботи гуртків з робототехніки, інженерії, природничих та аграрних дисциплін, сучасних наукових напрямів, новітніх технологій з урахуванням кращого національного та міжнародного досвіду. Для розширення вибору форм організації освітнього процесу необхідно оновити дизайн пришкільних ділянок для проведення ботанічних, астрономічних і метеорологічних спостережень, дослідів тощо. Упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) вимагає від педагогічних та науково-педагогічних працівників активного використання новітніх педагогічних підходів до викладання та оцінювання, інновацій у сфері освіти, практики міжпредметного навчання, методів та засобів навчання, що сприяють розвитку дослідницьких та винахідницьких компетентностей здобувачів освіти. Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін Реалізація Концепції сприятиме задоволенню одного з ключових інтересів здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, що полягає у використанні сучасного обладнання в освітньому процесі та організації навчання за сучасними інноваційними методиками. На забезпечення рівного доступу до якісної освіти здобувачів освіти різних вікових груп, у тому числі осіб з інвалідністю, а також до якісної професійної підготовки педагогічних працівників позитивно вплинуть розроблення освітніх програм закладів освіти, стратегій їх розвитку з урахуванням новітніх педагогічних методик природничо-математичної освіти (STEM-освіти), комплектування навчальних приміщень закладів освіти сучасним обладнанням та засобами навчання, застосовування сучасних мережевих форм навчальної комунікації, налагодження міждисциплінарних зв’язків, організація освітнього процесу як педагогічної взаємодії, спрямованої на розвиток особистості, її підготовку до вирішення життєвих завдань різної складності. Вжиті заходи сприятимуть задоволенню ключових інтересів роботодавців — залученню професійно підготовлених кадрів у виробництво, покращення підготовки працівників інженерних спеціальностей. Очікувані результати Розвиток природничо-математичної освіти (STEM-освіти) забезпечується шляхом співпраці представників закладів освіти та академічних наукових установ, науково-дослідних лабораторій, наукових музеїв, природничих центрів, підприємств, громадських та інших організацій, у тому числі із залученням їх до створення освітнього середовища закладів освіти. Однією із системних складових формування змісту природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є трансфер знань, який забезпечує впровадження досягнень наукової сфери в освітній процес. Методологічною основою формування змісту природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є трансдисциплінарний підхід. Невід’ємною складовою природничо-математичної освіти (STEM-освіти) є мережа STEM-центрів/лабораторій (у тому числі віртуальних). Діяльність STEM-центрів повинна бути спрямована на: організацію науково-орієнтованої діяльності здобувачів освіти з використанням високотехнологічних засобів навчання, інноваційних моделей освіти, їх розроблення та апробацію; популяризацію результатів винахідницької, науково-орієнтованої діяльності та розвиток учнівської і студентської творчості; професійне удосконалення педагогічних працівників. Напрями діяльності STEM-центрів відповідають напрямам природничо-математичної освіти (STEM-освіти), зокрема програмування, штучний інтелект, мехатроніка, біоніка, адитивні технології, числове програмне керування, комп’ютерне моделювання, фрезерні та лазерні технології, кліматичні, астрономічні, біологічні спостереження та опрацювання їх результатів, робототехніка, інженерія, ракетомоделювання, аерокосмічні технології, радіоелектроніка, авто-, авіа-, судномоделювання, тривимірне моделювання, хіміко-біологічні та агроекологічні технології, конструювання, веб-дизайн, основи відеотехнологій, цифрове мистецтво. Вимагає суттєвих змін система підготовки педагогічних працівників, зокрема післядипломна педагогічна освіта. Центри професійного розвитку педагогічних працівників, заклади післядипломної педагогічної освіти повинні стати важливими центрами професійного розвитку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників, впровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти), які провадять свою діяльність на засадах персоніфікації, надаючи кожному педагогічному працівнику широкі можливості для вдосконалення, поглиблення професійної підготовки в прийнятний для нього спосіб, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання. STEM-лабораторіями можуть оснащуватися заклади загальної середньої освіти, а також заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, а також заклади вищої освіти, що здійснюють підготовку педагогічних працівників. Упровадження природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в освітній процес дасть змогу: підвищити якість освіти, інтегрувати систему освіти України до європейського і світового освітнього простору; формувати і розвивати навички науково-дослідницької та інженерної діяльності, винахідництво, підприємництво, ранню професійну самовизначеність і готовність до усвідомленого вибору майбутньої професії; популяризувати науково-технічні та інженерні професії; надати особам з інвалідністю доступ до використання сучасних технічних засобів, реалізації інноваційних проектів; поширювати інновації у сфері освіти; пропагувати результати учнівської творчості. Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів Фінансування заходів щодо розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної та фінансової допомоги, інвестицій, інших не заборонених законодавством джерел, а також фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів суб’єктів господарювання на засадах, визначених договорами, укладеними між цими суб’єктами та закладами освіти. Оснащення STEM-лабораторій здійснюється відповідно до Типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти та Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій, затверджених МОН. _____________________

Наукові старти

На сайті учителя фізики Харківського ФМЛ №27 М.О.Петракової оприлюднено інформацію про проведення цьогорічного наукового свята "Наукові старти - 2020". Захід для учнів 8 та 9 класів відбудеться онлайн 12 вересня. Реєстрація закінчується 10 вересня о 20.00.

1 вересня

Шановні колеги! Щиро вітаю вас зі сятом 1 вересня! Бажаю всім у новому навчальному році міцного здоров`я, творчості, натхнення, задоволення від своєї роботи, вдячних учнів! Щастя вам, родинного затишку та всіляких гараздів!

ЗНО-2021

Наказом Міністерства освіти і науки України від 09 липня 2019 року № 945 врегульовано проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року Затверджено перелік навчальних предметів, із яких у 2021 році проводиться зовнішнє незалежне оцінювання, принципи зарахування результатів державної підсумкової атестації, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Також установлено строки проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році. Окрім цього, наказом визначено підходи щодо встановлення результатів державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання. Зовнішнє незалежне оцінювання 2021 року проводитиметься з 21 травня до 16 липня з таких навчальних предметів: українська мова, українська мова і література, математика, історія України, біологія, географія, фізика, хімія; англійська, іспанська, німецька, французька мови. Кожен зареєстрований учасник зовнішнього оцінювання має право скласти тести не більш як із 5 навчальних предметів із наведеного переліку. Завдання сертифікаційної роботи з української мови відповідатимуть рівню стандарту. Сертифікаційна робота з української мови і літератури має містити всі завдання сертифікаційної роботи з української мови (субтест "Атестаційні завдання"). Результати ЗНО за шкалою 1-12 балів із чотирьох навчальних предметів зарахують як оцінки за державну підсумкову атестацію освітнього рівня повної загальної середньої освіти для учнів (студентів) закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які у 2021 році завершують здобуття повної загальної середньої освіти: • української мови (усі завдання сертифікаційної роботи) або української мови і літератури (субтест "Атестаційні завдання"); • математики (за рівнем навчання); • історії України (субтест "Період XX - початок XXI століття") або іноземної мови (за рівнем навчання) - за вибором здобувача освіти; • одного з навчальних предметів (крім української мови; української мови і літератури; математики) - за вибором здобувача освіти. Учні, яким результат ЗНО з математики та/або іноземної мови має зараховуватися як оцінка за атестацію, отримують її за результатами виконання завдань: • рівня стандарту - якщо вивчали відповідний навчальний предмет на рівні стандарту; • рівня стандарту та профільного рівня - якщо вивчали відповідний навчальний предмет на профільному рівні. Зміст сертифікаційної роботи з математики визначатиметься Програмою зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з математики, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 04.12.2019 № 1513. За підсумками проходження ЗНО з наведених навчальних предметів (крім української мови і літератури) установлюються результати за рейтинговою шкалою 100 - 200 балів за підсумками виконання всіх завдань відповідної сертифікаційної роботи для учасників ЗНО, які подолають поріг "склав / не склав". Результати ЗНО з української мови і літератури встановлюються за рейтинговою шкалою 100 - 200 балів з української мови і літератури (за підсумками виконання всіх завдань сертифікаційної роботи для учасників ЗНО, які подолають поріг "склав / не склав") та з української мови (за підсумками виконання завдань субтесту "Атестаційні завдання" для учасників ЗНО, які подолають поріг "склав / не склав" у межах цього субтесту).