Шановні колеги! З початком навчального року! Натхнення вам, сил, творчості, міцного здоров'я та терпіння!
Засідання РМО 4 вересня
Повідомляємо, що засідання РМО вчителів фізики в онлайн форматі відбудеться 04.09.2026 з 14.00 до 15.30.
Посилання:
Meeting ID: 920 456 5510
Passcode: в телефонограмі
Метеорний потік Персеїди
Персеї́ди — один із найпотужніших метеорних потоків. Названий за сузір'ям Персея, де розташований його радіант. Цей потік можна спостерігати щороку приблизно з 23 липня до 22 серпня. Період найбільшої активності — з 8 до 14 серпня, а пік припадає на 12—13 серпня.
Земля в цей час проходить через уламки комети Свіфта — Туттля, які створюють величезний шлейф. У довжину він сягає багатьох мільярдів кілометрів і складається з крихітного пилу. Комета наближається до Землі лише один раз на 133 роки, але через її хвіст Земля проходить щороку. Уламки породи, що вилетіли з ядра цієї комети, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують у ній, наче зорі. Це явище можна спостерігати з будь-якого місця планети, але найяскравіше воно у північній півкулі. Хоча радіант метеорного потоку знаходиться в районі сузір'я Персея, його не можна вважати місцем, звідки з'являються метеори, тому для спостереження немає потреби вишукувати це сузір'я на нічному небі.
Як і більшість метеорних дощів, Персеїди утворюються залишками кометного «хвоста». Комети, наближаючись до Сонця, нагріваються, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду й пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти. Хвіст комети складається з крихітних частинок льоду, пилу та порід, що було викинуто до міжпланетного простору з ядра комети. Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони потрапляють до атмосфери зі швидкістю 10 км/с (середня швидкість Персеїдів 50 км/с). Вони прокреслюють то прямі суцільні, а часом переривисті лінії, то спалахують у вигляді вервечки, а іноді навіть у вигляді однієї або кількох вогняних куль. Дехто зі спостерігачів, які не знають про час зорепадів, повідомляють про НЛО та інші уфологічні явища. Більшість спалахів (відомих як «зорепади») спричинені метеороїдами розміром з піщинку.
Комету Свіфта — Туттля відкрили у 1862 році, коли вона проходила найближче до Землі. Період обертання цієї комети становить 133 роки. Останнього разу вона наблизилася до Землі у грудні 1992 року, і це спричинило підвищення активності Персеїдів. У серпні 1993 року спостерігачі центральної Європи фіксували від 200 до 500 метеорів на годину. Наступного разу комета Свіфта — Туттля проходитиме крізь середину Сонячної системи у 2126 році, і це видовище обіцяє бути величним, на рівні комети Хякутаке 1996 року або комети Хейла — Боппа 1997 року.
Сучасні експерименти CERN та використання технологій CERN у космічних польотах та медицині (запрошення МАН України)
Вітаємо і запрошуємо на науково-популярну доповідь «Сучасні експерименти CERN та використання технологій CERN у космічних польотах та медицині». Для участі реєструйтеся за посиланням:
https://forms.gle/P2s8BcTwHtuJ2gHS6
Запрошуємо науковців, педагогів, здобувачів освіти 8-11 класів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), позашкільної, фахової передвищої освіти та всіх, хто цікавиться сучасною наукою, до онлайн реєстрації для участі в символічному телемості «Київ-CERN-Дніпро» на тему «Сучасні експерименти CERN та використання технологій CERN у космічних польотах та медицині», який відбудеться у формі вебінару 21 серпня 2026 року, початок о 14:00 за Києвом.
Організатори - Національний Центр «Мала академія наук України» і Дніпропетровська обласна Мала академія наук.
Спікер: Ph.D. Денис Тімошин - науковець Інституту частинок і ядерної фізики Карлового Університету м. Прага, учасник досліджень ЦЕРН на Великому адронному колайдері; Денис - активно допомагає Україні в часи війни шляхом волонтерської участі в онлайн-заходах на підтримку освітян нескореної України.
Модератори: Ph.D. Олександр Юров - провідний фахівець Національного Центру «Мала академія наук України», почесний посланник освітян нескорених міст України, голова Всеукраїнського клубу почесних послів науки ЦЕРН в Україні; Наталія Тягло - директорка Малої академії наук Дніпропетровщини, почесний посол науки ЦЕРН в Україні.
З урахуванням побажань освітян, надсилаємо також посилання на відеозапис доповіді “Прямі пошуки нової фізики в експерименті LHCb”, зроблений під час телемосту Київ-CERN-Волинь (30 липня 2026 року, спікер – Андрій Усачов https://www.youtube.com/watch?v=VmVNRJS_POo
Разом – з новими знаннями до Перемоги!
Подписаться на:
Сообщения (Atom)