Персеї́ди — один із найпотужніших метеорних потоків. Названий за сузір'ям Персея, де розташований його радіант. Цей потік можна спостерігати щороку приблизно з 23 липня до 22 серпня. Період найбільшої активності — з 8 до 14 серпня, а пік припадає на 12—13 серпня.
Земля в цей час проходить через уламки комети Свіфта — Туттля, які створюють величезний шлейф. У довжину він сягає багатьох мільярдів кілометрів і складається з крихітного пилу. Комета наближається до Землі лише один раз на 133 роки, але через її хвіст Земля проходить щороку. Уламки породи, що вилетіли з ядра цієї комети, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують у ній, наче зорі. Це явище можна спостерігати з будь-якого місця планети, але найяскравіше воно у північній півкулі. Хоча радіант метеорного потоку знаходиться в районі сузір'я Персея, його не можна вважати місцем, звідки з'являються метеори, тому для спостереження немає потреби вишукувати це сузір'я на нічному небі.
Як і більшість метеорних дощів, Персеїди утворюються залишками кометного «хвоста». Комети, наближаючись до Сонця, нагріваються, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду й пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти. Хвіст комети складається з крихітних частинок льоду, пилу та порід, що було викинуто до міжпланетного простору з ядра комети. Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони потрапляють до атмосфери зі швидкістю 10 км/с (середня швидкість Персеїдів 50 км/с). Вони прокреслюють то прямі суцільні, а часом переривисті лінії, то спалахують у вигляді вервечки, а іноді навіть у вигляді однієї або кількох вогняних куль. Дехто зі спостерігачів, які не знають про час зорепадів, повідомляють про НЛО та інші уфологічні явища. Більшість спалахів (відомих як «зорепади») спричинені метеороїдами розміром з піщинку.
Комету Свіфта — Туттля відкрили у 1862 році, коли вона проходила найближче до Землі. Період обертання цієї комети становить 133 роки. Останнього разу вона наблизилася до Землі у грудні 1992 року, і це спричинило підвищення активності Персеїдів. У серпні 1993 року спостерігачі центральної Європи фіксували від 200 до 500 метеорів на годину. Наступного разу комета Свіфта — Туттля проходитиме крізь середину Сонячної системи у 2126 році, і це видовище обіцяє бути величним, на рівні комети Хякутаке 1996 року або комети Хейла — Боппа 1997 року.
